Роман «Пам’ять землі» написаний мовою символів.

Насамперед саме поняття «пам’ять землі» є символом. Символом досить глибоким і сильним, що несе в собі могутній енергетичний заряд. З контексту стає зрозуміло, як цей символ змінює життя головного героя роману.

 У книзі немає випадкових імен.

Розшифровку імені Антоній автор подає на сторінках книжки – «той, що стає до бою».

Немає потреби пояснювати ім'я Віра. Це красиве жіноче ім'я на сторінках книжки стає символом істинної віри. Віри, яку намагалися спотворити й розтоптати, але яка залишилася незаплямованою і чистою, немов гірська річка, яка звивається поміж скель.

У характері, поводженні і манерах ексцентричного й самозакоханого брата героїні - Василя, відображається значення його імені – "величний” (у перекладі з грецької мови).

Впливовий бізнесмен, котрий має великі зв'язки й можливості, названий ім'ям Володимир – «той, хто володіє світом», а дівчина, котра стала між Тоні й Вірою, зветься Оксана – «чужа», що наголошує на її  ролі у взаєминах між цими людьми.

Багато сторінок написані так, що несуть у собі нібито подвійне смислове навантаження. Зовсім несподівано пересічна фраза, ніби мимохіть кинута одним із героїв,  раптом набуває абсолютно іншого значення.